Інноваційна діяльність

Погоджено МР

Протокол №2

Від 03.11.2016 року

Аналітична довідка

про підсумки здійснення інноваційної діяльності

на базі комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 Долинської районної ради»

     Інноваційна діяльність комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 Долинської районної ради» спрямована на формування творчої особистості учні на основі зростання професіоналізму вчителя у світлі застосування інноваційних технологій навчання.

     Концепцією розвитку школи визначені пріоритетні напрямки діяльності:

·   забезпечення базової загальноосвітньої підготовки з профільним спрямуванням, що включає розвиток дитини як особистості, її нахилів, інтересів, здібностей та самовизначення, саморозвиток, самореалізацію з подальшим навчанням у вищому навчальному закладі;

·   виховання громадянина української нації з усвідомленням і розумінням загальнолюдських цінностей крізь призму національної культури;

·   демократизація, що передбачає творчу роботу вчителів у вільному виборі змісту, форм і методів навчання, які б забезпечували якісне й поглиблене вивчення профільних предметів, створення авторських програм, спецкурсів;

·   науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу на рівні розвитку сучасної науки і техніки, широке залучення до науково-дослідницької та методичної роботи працівників педагогічного колективу;

·   створення умов для реалізації творчих здібностей;

·   організація  якісного профільного навчання;

·   залучення учнів до дослідницько-пошукової та наукової діяльності;

·   виховання морально і фізично здорового покоління;

·   розвиток природних нахилів, здібностей, творчого мислення;

·   озброєння учнів міцними знаннями, вміннями, розвивати творчі здібності учнів;

·   здійснення пошуку обдарованих та здібних дітей, організовувати роботу з ними;

·   модернізація роботи шкільного наукового товариства;

·   робота над оновленням форм, методів, прийомів навчально-виховної роботи з учнями, гуманізація відносин між учнями, вчителями, батьками;

·   формування свідомої дисципліни та культури поведінки;

·   формування потреби і вміння самовдосконалюватись;

·   розвиток самоконтролю і самооцінки власної діяльності;

·   впровадження сучасних засобів навчання;

·   впровадження сучасної інформаційної системи навчання, створення та розвиток комп’ютерно-орієнтованого освітнього середовища на основі інформаційних мереж, ресурсів та технологій, побудованих на базі засобів сучасної обчислювальної та телекомунікаційної техніки;

·   забезпечення конкурентоспроможності навчального закладу.

Орієнтири управлінської діяльності:

ü підвищення ступеня реальної участі в управлінні педагогічним процесом усіх членів шкільного колективу;

ü створення умов, за яких спостерігається зростання особистості педагога, з’являються мотиви до самовизначення, самоактуалізації та самореалізації;

ü оптимальне поєднання централізації і децентралізації в управлінні школою.

Виявлені здібності дітей розвиваються у позакласній роботі шляхом залучення їх до участі у роботі шкільного наукового товариства «Інтелект» (для учнів 9-11 класів) та «Школи юного науковця» (для учнів 1-8 класів), основними напрямками діяльності яких є:

·        проведення психологічних досліджень по виявленню здібностей та обдарувань учнів;

·        створення інформаційного банку даних обдарованих дітей;

·        організація психолого-педагогічного супроводу дітей з яскраво вираженими здібностями до окремих предметів та видів діяльності;

·        залучення здібних та обдарованих дітей до науково-дослідницької та пошукової роботи, до участі у конкурсах, проектах, олімпіадах, турнірах різних рівнів, інтелектуальних змаганнях, науково-практичних конференціях, до роботи у МАН;

·        організація індивідуальної роботи з обдарованими дітьми;

·        забезпечення співпраці з територіальними відділенням МАН, ВНЗ;

·        висвітлення результатів діяльності учнів на сайті, на сторінках періодичних видань, на радіо та телебаченні;

·        впровадження матеріального заохочення обдарованих дітей та вчителів.

    Основні напрямки роботи з інформатизації закладу:

§ розробка нормативно-правової бази інформатизації;

§ формування інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу;

§ інформатизація діяльності адміністративно-управлінської ланки;

§ оснащення школи сучасними інформаційними засобами;

§ інформатизація процесу навчання і виховання;

§ інформатизація методичної роботи, формування баз даних;

§ впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес;

§ інформатизація діяльності психологічної служби;

§ інформатизація діяльності шкільної бібліотеки;

§ залучення учнів до участі у національних та міжнародних проектах.

     Технологічний аспект управління інноваційними процесами у закладі був пов’язаний з впровадження таких освітніх технологій: експеримент регіонального рівня «Фахова культура уроку: компетентнісний підхід» (2006-2012 роки); технологія організації науково-методичної роботи; технологія особистісно-орієнтованого навчання; технологія локального моніторингу якості освіти; технологія конструювання навчального процесу початкової ланки на основі розвитку ейдетичних здібностей молодших школярів; технологія навчально-дослідницької діяльності учнів; технологія створення навчально-інформаційного освітнього середовища; тренінг «Рівний – рівному»; тренінг «Крок за кроком»; технологія розвивального навчання; інноваційний освітній проект «Створення науково-методичних засад формування у дітей навчально-дослідницьких умінь» (2012-2017 роки).

     Починаючи з 2012 року педагогічний колектив школи працює над проблемним питанням «Сучасний урок як засіб розвитку творчої особистості вчителя і учня».

       З уроку починається навчально-виховний процес, уроком він і закінчується. Усе інше в школі відіграє хоча й важливу, але допоміжну роль, доповнюючи все те, що закладається в ході уроків. Кожний урок – це сходинка з знаннях і розвитку учня, новий внесок у формування його розумової й моральної культури.

       Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою. Тому необхідно ще раз глибоко вивчити цю «живу клітинку» навчально-виховного процесу. Тільки на уроці можна побачити і зрозуміти, якими є стосунки вчителя й учнів; наскільки вмотивовується пізнавальна діяльність учнів; чи отримують учні міцні знання та чи вміють застосовувати їх на практиці.

    На даному етапі розвитку освіти стало зрозумілим, що урок, побудований за схемою «опитування – пояснення – закріплення», вже не забезпечує умов реалізації принципів компетентнісного підходу до навчання, тому що орієнтує учнів на засвоєння знань і не гарантує їхнього розвитку, не орієнтує на самостійну пізнавальну діяльність. Тому, робота над науково-методичною темою «Сучасний урок як засіб розвитку творчої особистості вчителя і учнів» передбачає поглиблене вивчення інформаційно-освітнього простору уроку як необхідної умови впровадження компетентнісно орієнтованого процесу навчання в закладах освіти.

      Поглиблене вивчення проблемного питання відбувалося колективно: через науково-практичні конференції, педагогічні ради, психолого-педагогічні семінари, теоретичні семінари; на груповому рівні: через шкільні методичні об’єднання, проблемні творчі групи, методичні об’єднання класних керівників (1-4 класи, 5-11 класи); індивідуально: через самоосвіту та роботу над індивідуальною науково-методичною темою.

      Робота над проблемним питанням привела до:

·        позитивної динаміки результатів навчальної та позаурочної діяльності учнів;

·        удосконалення роботи методичної служби;

·  організації і проведення семінарів районного та обласного рівнів, педагогічної практики курсів підвищення кваліфікації;

· публікації статей і методичних розробок вчителями на сторінках фахових періодичних видань;

·  виступів педагогів закладу на зібраннях районного, обласного та Всеукраїнського рівнів;

·  підвищення кваліфікаційного рівня вчителів за період опрацювання єдиної науково-методичної теми.

         Важливими завданнями методичної служби закладу є створення гнучкої системи вивчення та впровадження найновіших досягнень науки і педагогічної практики в навчально – виховний процес; створення максимально сприятливих умов для розвитку вчителя; надання можливості реалізувати творчі індивідуальні здібності, власний потенціал; формування інтересу до педагогічної діяльності; вирощування вчителя – майстра. Наукова, науково-методична, дослідницька робота педагогічних працівників КЗ «НВК «Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Долинської районної ради» грунтується на засадах мотиваційного управління, в основі якого – особистісні потреби вчителів у професійному зростанні та творчій діяльності. Адже така діяльність позитивно впливає на професійну компетентність учителів, створення творчої атмосфери в колективі. Як показав аналіз, вчителі проявляли великий інтерес до нових знань і оволодіння новими технологіями. Тому на виконання наказу управління освіти і науки Кіровоградської обласної адміністрації №105 від 09.03.2006 року «Про експериментальну роботу з вивчення технологічних можливостей компетентнісного підходу до організації науково – методичної діяльності навчального закладу» педагогічний колектив нашого закладу, починаючи з березня 2006 року проводив формувальний науково – методичний експеримент регіонального рівня «Фахова культура уроку: компетентнісний підхід».

      У системі внутрішкільної методичної роботи відповідно до її структури увага приділялась колективним формам роботи. На одному з засідань педагогічної ради розглядалось питання «Фахова культура уроку: компетентнісний підхід».

  У процесі проведення дослідно-експериментальної роботи були упорядковані ключові категорії та визначено тлумачення основних понять: організація науково-методичної роботи в навчальному закладі; компетентнісний підхід до науково-методичного забезпечення уроку; фахова культура уроку, фахове самовиявлення вчителя на уроці; персоналізація методичної роботи; компетентності та компетенції у роботі вчителя і учнів; модернізаційні зміни у системі науково-методичної роботи навчального закладу. Організація персоналізованої науково-методичної роботи з учителем на засадах компетентнісного підходу в умовах 11-річного терміну шкільного навчання сприяла забезпеченню відповідного рівня фахової культури уроку. У ньому знайшла своє відбиття вся сукупність соціальних смислів поняття «культура»:

·  обсяг духовних цінностей, породжений 45-ти хвилинним обміном професійним досвідом вчителя і навчальним досвідом учня в рамках даного предмету;

·     рівень фахової підготовки вчителя; ступінь довершеності в оволодінні ним технікою ведення уроку;

·     дотримання вимог, що забезпечують продуктивну діяльність на уроці всіх його суб’єктів, їх інтелектуальну та фізичну безпеку, професійну гігієну праці, особисту організованість (культура праці);

·  повнота відповідності мови вчителя та учнів нормам літературного мовлення; правильність предметної і фахової термінологій, які вживаються на даному уроці; культура ведення записів на дошці і в зошитах;

· етичні вимоги до звичок і навичок, поведінкових шаблонів, що виявляються у навчальній взаємодії вчителя та учнів.

Фаховій культурі уроку варто завдячити появі його ділової атмосфери та психологічного фону, що, не маючи власних кількісних вимірників, сприяють ефективному досягненню дидактичної мети. Її присутність дуже відчутна у техніці проведення уроків вчителями закладу, доброзичливості спілкування, культурі поведінки, темпі роботи, звичності порядку та організованості на уроці. Три чинники впливають на функціонування цього комплексу:

·        зміст навчального матеріалу;

·        технологічний потенціал вчителя;

·        рівень оволодіння вчителем професійною етикою.

Функціональне призначення технологічного потенціалу подвійне:

-         корекція освоєння учителем фахових і поведінкових шаблонів за нових професійних умов шляхом створення актуальних на даний час їх поєднань і комбінацій;

-         освоєння нових технологічних складових, необхідних для втілення ідей модернізації освіти та поповнення ними особистого професійного досвіду без порушення його індивідуальних конструктивних засад.

        У ході експерименту адміністрація закладу спільно з педагогічним колективом прийшли до висновку, що професійний розвиток педагога повинен бути вмотивованим і багатовекторним, характеризуватися якісними змінами професійної культури педагога, його особистості.

        На сучасному етапі розвитку освіти теорія і технологія навчання має бути спрямована на формування особистості, яка зможе розробляти власну стратегію поведінки, свідомо, творчо і продуктивно реалізовувати знання на практиці, здійснювати моральний вибір та нести за нього відповідальність. Який би статус не мав навчальний заклад – головне для нього, щоб центром навчально-виховного процесу була дитина.

       Тому, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 18 квітня 2012 р. № 476 «Про проведення всеукраїнського експерименту з упровадження інноваційного освітнього проекту в навчальних закладах України» у травні 2012 року на базі навчально-виховного комплексу «Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3» розпочато впровадження інноваційного освітнього проекту Малої академії наук України з теми «Створення науково-методичних засад формування у дітей навчально-дослідницьких умінь».

    Попередній експеримент дав можливість більше уваги приділити вчителю, удосконаленню культури педагогічної праці, підвищенню рівня професійної компетентності вчителя шляхом керованих змін у його самоосвітній діяльності та системі науково-методичної роботи закладу, визначення показників фахової культури уроку.  Експеримент Всеукраїнського рівня в центрі уваги ставить дитину. В рамках проведення експерименту, на базі інституту післядипломної освіти щорічно проводилися Всеукраїнські науково-практичні конференції, Всеукраїнські науково-педагогічні діалоги та майстер-класи для педагогічних працівників з організації навчально-дослідницької діяльності дітей та формування у них навчально-дослідницьких умінь. Матеріали конференцій публікувалися у відповідних збірниках.

      З метою контролю за станом інноваційних процесів у закладі здійснюється моніторинг рівня навчальних досягнень учнів (по класах, по предметах, індивідуальних досягнень), рівня фахової майстерності медпрацівників, результатів діяльності вчителів, учнів, моніторинг рівня навчальних досягнень учнів профільних та спеціалізованих класів.

     З метою створення належних умов для підвищення фахової майстерності вчителів, ознайомлення їх з новітніми технологіями, інноваціями в освіті у школі створено методичний кабінет. В цьому кабінеті містяться такі матеріали:

·        «Банк інноваційних технологій» - містить інформацію щодо сучасних освітніх технологій, ефективних методів, форм роботи, прийомів педагогічної техніки, які використовують у своїй діяльності вчителі закладу.

·  «Інформаційно-методичні матеріали» - напрацювання вчителів закладу з досвіду роботи.

·        Створено «Каталог публікацій вчителями закладу у фахових виданнях».

·        Інформаційні стенди.

·        Література з психології та педагогіки.

·        Література з новітніх технологій навчання.

·        Література щодо організації роботи з обдарованими дітьми.

·        Нормативно-правове забезпечення навчально-виховного процесу у закладі.

·        Література з управлінської діяльності.

· Науково-дослідницькі роботи учнів, програми факультативів, курсів за вибором.

     В учительській міститься динамічний стенд «Все для вчителя».

     Школу оснащено трьома комп’ютерними кабінетами, придбано три комп’ютери для автоматизації роботи адміністрації школи та вчителів закладу, п’ять мультимедійних проекторів, сканери, принтери, мультимедійні дошки, кабінет фізики оснащений мультимедійною технікою, окремі кабінети підключено до мережі Internet. Таким чином у закладі створено належні умови для впровадження інновацій.

      Використання елементів особистісно-орієнтованої програми «Крок за кроком» дає можливість спрямувати організацію навчання на засадах глибокої поваги до особистості, враховувати особливості індивідуального розвитку, визнавати, що внесок кожної дитини є важливим. Створювати чутливу, відповідальну та дружелюбну атмосферу дня допомагає ранкова зустріч.

      Технологія особистісно-орієнтованого навчання, яку використовують вчителі, дозволяє створювати оптимальні умови для розвитку й становлення особистості як суб’єкта діяльності і суспільних відносин, яка будує свою діяльність і стосунки відповідно до стійкої ієрархічної системи гуманістичних і буттєвих особистісних цінностей.

        Конструювання навчального процесу початкової ланки на основі  розвитку ейдетичних здібностей у молодших школярів  – це розширення творчих можливостей дитини завдяки гармонійній роботі лівої (логіка) і правої (творчість, образне мислення) півкуль головного мозку; формування  вміння учнів ефективно і самостійно вчитися; підвищення самооцінки дитини завдяки результативності у навчанні, створення психологічного комфорту.

       Заклад постійно знаходиться у пошуку ефективних засобів навчання в аспекті інноваційної діяльності.

       Під час обговорення ефективності впровадження інновацій у навчально-виховний процес, медпрацівники школи дійшли висновку, що це потребує використання інноваційних засобів навчання: мультимедійних комплексів, проекторів, комп’ютерів, гаджетів та інших. Мета використання мультимедіа в навчально-виховному процесі:

·        завдяки новизні і не традиційності залучити учнів до активного навчання;

·      активізувати навчання шляхом використання привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації (мультиплікація, колір, музика), стимуляції пошуку відповідей;

·  поліпшити сприймання матеріалу за рахунок наочності, підкреслювання, обертання, кольорового зображення, графіки, відео тощо;

·        розвивати творче мислення шляхом експериментування, пошуку зв’язків між новою і старою інформацією, встановлення зв’язків і закономірностей;

· розвивати абстрактне мислення за допомогою заміни, демонстрації конкретних предметів схематичними чи символічними зображеннями (кресленнями, діаграмами, формулами), наочністю;

·        формувати вміння раціонально будувати розумові операції;

·    стимулювати рефлексію, аналіз учнями своєї діяльності шляхом отримання наочного зображення наслідків власних дій;

·   здійснити доступ до «банків інформації» - практично безмежного розміру інформації та її аналітичного опрацювання, що призводить до безпосереднього залучення підростаючого покоління до інформаційної культури суспільства;

·   за допомогою мультимедійних засобів навчання учні стають віртуальними свідками історичних подій, учасниками наукових конференцій, здійснюють віртуальні подорожі, переходять в іншомовне середовище, поринають у глибинні процеси, що відбуваються у природі тощо.

       Головна задача адміністрації – визначення напрямків діяльності закладу таким чином, щоб педагогічні працівники були не одиницями планування, а ініціаторами власних ідей. Однією з найважливіших умов успіху інноваційної діяльності є спроможність адміністрації мобілізувати людей на високі досягнення у вибраному ними напрямку роботи.

       Тільки творчий учитель може виховати творчу особистість. У школі сформувався високопрофесійний, творчий і невтомний педагогічний колектив. Його діяльність спрямована на створення концепції роботи з обдарованими дітьми. Основні напрями цієї роботи такі:

• пошук обдарованої, творчої і здібної дитини;
• визначення психолого-педагогічних особливостей обдарованого учня;
• пошук інноваційних методів викладання й виховання;
• пошук інноваційних технологій;
• визначення результативності.

   Створено базу даних обдарованих дітей, визначено характер обдарованості кожної дитини. Обдаровані діти потребують надзвичайно уважного, толерантного ставлення до них дорослих, особливо вчителів, які повинні самі мати високий рівень інтелектуального розвитку, широке коло інтересів, розуміти їхні потреби. Робота з обдарованими учнями школи свідчить, що вчитель повинен уміти модифікувати навчальні програми, пристосувати їх до умов закладу, інтересів учнів.

       Вчителі намагаються йти в ногу з часом, тонко відчувати потреби своїх вихованців і такий шлях для нас найприйнятніший.

      Робота з обдарованими учнями потребує чимало зусиль. Свою працю будуємо за алгоритмом:

• визначення характеру обдарованості учнів;
• бесіда з батьками;
• бесіда з учнями про їхні захоплення, вподобання, успіхи у вивченні окремих дисциплін, творчі успіхи;
• визначення обдарованих дітей, які потребують педагогічної опіки, одночасно з боку кількох учителів-предметників;
• створення умов, які б сприяли збагаченню знань учителів з питань психодіагностики, вікової психології;
• підвищення фахової кваліфікації вчителів через діяльність методичних об'єднань, участь у методичних декадах, конкурсах педагогічної майстерності, проведенні майстер-класів, обмін досвідом, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду майстрів.

     Використання педагогічним колективом технології локального моніторингу якості освіти приводить до:

ü вивчення зв’язку між успішністю учнів і соціальними умовами їхнього життя;

ü оцінювання кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного забезпечення навчального закладу;

ü оцінювання впливу на навчальний процес державних стандартів, навчальних програм, методичного й технічного обладнання.

Проведення освітнього моніторингу стимулює позитивні перетворення та вмотивовує учасників навчально-виховного процесу до якісних змін. Внаслідок цього відбувається:

·        коригування та координація діяльності всіх учасників процесу;

·   удосконалення планів щодо організації та здійснення навчального процесу з метою підвищення його якості;

· підвищення рівня вдосконалення, самовдосконалення й самоорганізації учасників навально-виховного процесу;

·        удосконалення взаємовпливу та взаєморозуміння на рівнях: батьки-учень-вчитель-адміністрація; адміністрація-вчитель-учень;

· динамічний розвиток мотивації учасників навчально-виховного процесу до підвищення якості знань.

        Впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчальний процес, науково-дослідницька та експериментальна робота — взаємообумовлені елементи єдиного блоку діяльності педагогічного колективу, зорієнтованого на забезпечення ефективного функціонування школи в режимі інноваційного розвитку.

       Інноваційна діяльність школи є її стратегічним напрямом, відповідає сучасним умовам, забезпечує рівний доступ до якісної освіти.

    Довідку  підготувала заступник директора 
КЗ «НВК «Долинська гімназія – 
загальноосвітня   школа І-ІІІ ступенів №3 
Долинської районної ради» 
з науково-методичної роботи 
Т.М. Олійник